Як визначити пробу золота і що впливає на ціну лому

Коли людина приносить у скупку ланцюжок або каблучку, перше питання оцінювача — не «скільки важить», а «яка проба». Вага без проби нічого не означає: у двох виробах однакової маси може бути різна кількість чистого золота, і різниця в грошах буває майже дворазовою. Розбираємо, як проба позначається, як її перевіряють і з чого насправді складається ціна лому.
Що таке проба
Чисте золото — метал м'який: вироби з нього деформувалися б від щоденного носіння. Тому в сплав додають лігатуру — срібло, мідь, паладій, нікель. Проба показує, скільки чистого золота міститься в сплаві. В Україні діє метрична система: проба — це кількість грамів золота на кілограм сплаву.
- 375 — 37,5 % чистого золота, каратний еквівалент 9K
- 500 — 50 %, 12K
- 585 — 58,5 %, 14K
- 750 — 75 %, 18K
- 900 — 90 %, 21,6K
- 958 — 95,8 %, 23K
- 999 — 99,9 %, 24K
Основна маса українських ювелірних виробів — 585 проба. У виробах європейського та турецького походження часто трапляється 750, у близькосхідних — 916 і 958. Інвестиційні злитки та монети — 999 і вище.
Окремо варто знати про золотникову систему, за якою таврували вироби до 1927 року й частину радянських: 56 золотників відповідають приблизно 583 пробі, 72 золотники — 750. Радянське золото 583 проби зустрічається в скупці регулярно: це не 585, різниця невелика, але при великій вазі помітна.
Де шукати тавро
Тавро ставлять на найменш помітній ділянці виробу:
- каблучка — на внутрішній стороні шинки;
- ланцюжок і браслет — на замку або на пластині біля замка;
- сережки — на застібці або на зворотному боці основи;
- підвіска — на вушку.
Поруч із пробою зазвичай стоїть іменник — знак виробника. На українському державному таврі зображено голову козака в профіль. Імпортні вироби можуть мати тавро країни походження, а можуть не мати нічого: якщо виріб ввозили приватно, державної експертизи він не проходив.
Відсутність тавра не означає, що виріб не золотий. Тавро стирається за десятиліття носіння, його зрізають при зміні розміру каблучки, його не буває на ламаних фрагментах. Такий виріб просто перевіряють інакше.
Як пробу перевіряють насправді
Магніт. Золото немагнітне в усіх пробах. Якщо виріб тягнеться до магніту — золота в ньому немає або воно тільки в покритті. Це найпростіша перевірка, яку можна зробити вдома, але вона відсіює лише грубу підробку: латунь і мідь теж немагнітні.
Реактив. Класичний метод ювеліра: на виробі роблять незначну подряпину на пробірному камені й наносять кислотний реактив, підібраний під конкретну пробу. За кольором і швидкістю реакції визначають вміст золота. Метод точний у руках фахівця, але залишає слід — тому на цілих виробах його застосовують обережно.
Рентгенофлуоресцентний аналізатор. Прилад показує повний склад сплаву за кілька секунд і не пошкоджує виріб — він бачить і пробу, і те, чи є під покриттям інший метал. Таким обладнанням користуються пробірні лабораторії та частина ювелірних майстерень.
Щільність. Золото важче за майже всі метали, які використовують у підробках. Зважування у воді дає оцінку вмісту, але метод не працює для виробів із порожнинами, каменями чи припоєм.
Окремо про домашні способи, яких краще уникати. Перевірка йодом псує поверхню й нічого не доводить: пляма з'являється і на позолоті. Перевірка «на зуб» — побутовий міф, до золота вона стосунку не має. Кислоти без досвіду небезпечні для рук і для виробу.
З чого складається ціна лому
Ціна, яку називає скупка, — це не «ціна золота» з новин. Вона рахується так.
1. Вага чистого металу. Вага виробу множиться на пробу. Каблучка 585 проби вагою 4 г містить 2,34 г чистого золота — саме за цю кількість і платять.
2. Вставки й камені вираховуються. Фіаніт, скло, емаль, перли — це не золото, і в масу металу вони не входять. Вагу вставок оцінюють або відділяють фізично. З діамантами інакше: якщо камінь має вагу й характеристики, які варто оцінювати окремо, виріб уже не є ломом — його оцінюють як ювелірний виріб з каменем, і сума виходить іншою.
3. Припій і замки. Місця пайки виконані сплавом нижчої проби, замки на ланцюжках часто теж. При зважуванні цілого ланцюжка це враховують.
4. Стан. Для лому подряпини й деформація значення не мають — метал усе одно піде на переплавку. А от для виробу, який можна продати як ювелірний, стан важливий, і ціна за нього вища, ніж за лом тієї ж ваги.
5. Біржова ціна золота й курс валюти. Котирування змінюється щодня, і вартість грама в гривні залежить одночасно від ціни унції на світовому ринку та від курсу долара.
Різниця між біржовою ціною й ціною скупки — це витрати на афінаж: лом треба переплавити й очистити до чистого металу, і частина маси при цьому втрачається.
Як підготувати вироби до оцінки
- Зберіть усе разом, включно з поламаним і непарними сережками — лом приймають у будь-якому стані.
- Не намагайтеся самі виймати камені: пошкоджене кріплення знижує вартість виробу, якщо його оцінюватимуть не як лом.
- Не чистіть вироби абразивами — подряпини нічого не додадуть.
- Якщо є документи, сертифікати чи бирки — візьміть із собою, для виробів із каменями це впливає на оцінку.
- Просіть оцінити кожну позицію окремо, а не всю купу разом: різні проби мають різну ціну за грам.
Оцінка безкоштовна й ні до чого не зобов'язує: ви дізнаєтеся вагу, пробу й підсумкову суму до того, як ухвалите рішення.










